«Інтерстеллар» (Interstellar) — шедевр Крістофера Нолана 2014 року
Епічний науково-фантастичний фільм Крістофера Нолана про групу астронавтів, які подорожують через червоточину в пошуках нової домівки для людства. Стрічка поєднує реалістичну фізику, емоційну драму про батьківство та любов, і вражаючі візуальні ефекти, досліджуючи теми часу
"Інтерстеллар" (Interstellar) — шедевр Крістофера Нолана 2014 року, що поєднує жорстку наукову фантастику з глибокою людською драмою. Сценарій написаний Ноланом разом з братом Джонатаном, базуючись на ідеях фізика Кіпа Торна. Дія відбувається в майбутньому, де кліматична катастрофа ("Blight") знищує урожаї, і людство на межі вимирання. Купер, вдівець і батько двох дітей — Тома та Мерф, — знаходить координати бази NASA через "аномалії" в кімнаті дочки (гравітаційні повідомлення з майбутнього).
У недалекому майбутньому Земля стає непридатною для життя через пилові бурі та неврожаї. Колишній пілот NASA Купер (Метью Макконагі), який тепер вирощує кукурудзу, випадково знаходить секретну базу NASA. Професор Бренд (Майкл Кейн) пропонує йому очолити місію "Лазар" — подорож через червоточину біля Сатурна до іншої галактики, де можуть бути придатні для життя планети.
Екіпаж на кораблі "Endurance" — Купер, доктор Амелія Бренд (Анна Гетевей), Роміллі (Девід Г'ясі) та Дойл (Вес Бентлі) — разом з роботами TARS і CASE. Вони відвідують планети: Міллера (з гігантськими хвилями та екстремальною релятивістською дилатацією часу), Манна (з доктором Манном, якого грає Метт Деймон) та Едмундса. Через ефект відносності часу на Землі минають десятиліття, поки астронавти переживають години.
Місія через червоточину веде до трьох потенційних планет. На планеті Міллера один година дорівнює семи рокам на Землі через гравітацію чорної діри Гаргантюа — це реальний ефект загальної теорії відносності. Там екіпаж стикається з гігантською хвилею, гине Дойл. На планеті Манна доктор Манн (Метт Деймон) виявляється зрадником, який фальсифікував дані для порятунку себе. Кульмінація — Купер і Амелія входять в орбіту Гаргантюа; Купер жертвує собою, падаючи в чорну діру, де потрапляє в тессеракт. Там він передає квантові дані Мерф, яка розв'язує рівняння гравітації, дозволяючи евакуювати людство в космічні станції.
Цікаві факти про фільм:
- Фізика реальна: Кіп Торн, виконавчий продюсер і консультант, нобелівський лауреат 2017 року за гравітаційні хвилі. Візуалізація Гаргантюа базується на його розрахунках; рендеринг однієї сцени займав до 100 годин на кадр, загалом — роки обчислень. Це призвело до двох наукових статей у журналах.
- Нолан знімав на плівку IMAX, частково в Ісландії (планета Міллера), Альберті (кукурудзяні поля), Каліфорнії. Кукурудзу виростили спеціально — після зйомок продали з прибутком.
- Метью Макконагі готувався, дивлячись документалки про астронавтів. Анна Гетевей — про жінок у науці. Джессіка Честейн і Маккензі Фой грають Мерф у різних віках.
- Бюджет 165 млн доларів, збори понад 700 млн. Номінації на 5 Оскарів, виграв за візуальні ефекти.
- Початково проєкт Стівена Спілберга (2006), Нолан приєднався в 2012. Натхненний "Космічною одіссеєю 2001" Кубрика.
- Монолог "Do not go gentle into that good night" — вірш Ділана Томаса, повторюється для теми боротьби.
- TARS озвучений Біллом Ірвіном, який керував лялькою на знімальному майданчику — Нолан уникав CGI для роботів.
- Фільм передбачив: червоточини, тессеракт як 5-вимірний простір. Торн сказав, що 99% науки точні.
- Критики хвалили науку, але деякі — емоційність. З роками став класикою, особливо після пандемії — теми ізоляції та виживання.
- У 2024 році, до 10-річчя, перевипустили в IMAX. Нолан: "Любов — це єдине, що трансцендує час і простір."